Фармакотерапія депресії

Cамодопомоги

нує кілька способів покращення психічного здоров’я.

Адекватне застосування фармакотерапії

Фармакотерапія депресії включає активну терапію, поки не буде досягнута найкраща клінічна відповідь або ремісія (зазвичай 6-12 тижнів) і продовження терапії протягом наступних шести місяців для запобігання рецидиву. Іноді підтримуюча терапія триває місяцями або роками у разі повторних або сталих розладів. Частота рецидивів приблизно вдвічі вища, коли прийом антидепресантів припиняється до закінчення підтримуючої фази, тому дотримання режиму є важливим, навіть якщо в пацієнта наявне раннє поліпшення.

Найпоширеніший антидепресант

Існують різні види ліків, які використовуються для лікування депресії. При виборі препарату лікар повинен враховувати кілька факторів: напр. переважаючі симптоми, попередній досвід, бажання пацієнта, а також побічні ефекти. У цьому контексті різниця між уніполярною та біполярною депресією є вирішальною. Зазвичай, це визначається до того, як знадобиться ваша участь, як фармацевта. Найбільш поширені групи медикаментів, що асоціюються з лікуванням депресії, та їх характеристики:

Антидепресанти:

  • Важливо запевнити пацієнтів, що вони не викликають звикання і не змінюють особистість.

  • Пацієнтам слід порадити бути терплячими, оскільки дія антидепресанту не миттєва ( потрібно приблизно 2-4 тижні), а деякі побічні ефекти (наприклад, нудота при прийомі СІЗЗС) виникають на початку прийому препарату.

Седативні / транквілізатори

  • Можна використовувати додатково до антидепресантів лише протягом короткого періоду, напр. протягом перших двох тижнів до початку дії антидепресантів.

  • Високий ризик звикання.

  • Звикання (збільшення доз для полегшення симптомів) і синдром відміни.

  • Слід застосовувати тимчасово під час гострих криз, щоб зменшити рівень страждань та тривоги, при безсонні та задля зменшення ризику самогубства.

Нейролептики:

  • Традиційно використовуються при шизофренічних розладах.

  • Використовуються при психотичній депресії (мареннях) переважно в комбінації з антидепресантами.

  • Деякі також використовуються в низьких дозах як транквілізатори (наприклад, ціамемазин, кветіапін) при депресії та тривожних розладах.

  • Відсутність ризику звикання.

Протиепілептичні засоби:

  • Класично використовуються при епілепсії, стабілізують настрій.

  • Рекомендується для лікування та профілактики біполярної депресії та манії. 

Природні антидепресанти:

  • Звіробій – екстракт звіробою звичайного, рекомендована доза становить приблизно 500-800 мг. Відстроченість його дії становить три тижні, як і у синтетичних антидепресантів. З приводу тривалості лікування та паралельного прийому інших ліків слід проконсультуватися з лікарем.

  • Не існує доказової бази щодо використання інших нібито природних антидепресантів, таких як омега-3 жирні кислоти.

Механізми антидепресивної дії

Точна нейрохімічна дисфункція депресії невідома. Антидепресанти збільшують доступність нейромедіаторів серотоніну і норадреналіну в синаптичній щілині в деяких частинах мозку. Однак, в той же час, останні доклінічні дослідження показують, що антидепресанти постійно знижують активність нейронів у блакитній плямі стовбура мозку, де розташовані норадренергічні нейрони. Антидепресанти також підвищують доступність BDNF, нейротрофіну, який бере участь у нейрогенезі та нейропластичності.

Поширені побічні ефекти антидепресантів

Як і всі ліки, антидепресанти мають побічні ефекти. Кожна людина реагує на медикаменти по-різному, і не кожен препарат має однакові побічні ефекти в однаковій мірі. Часто пацієнти відчувають побічні ефекти протягом першого тижня лікування антидепресантами: збудження або сонливість, сухість у роті, нудоту або 'дивне самопочуття'. З багатьма побічними ефектами можна впоратися за допомогою дієти та коригування фізичної активності. 

Бажаний антидепресивний ефект зазвичай настає через два-шість тижнів лікування, але побічні ефекти часто виникають на самому початку лікування. Це може бути дуже неприємно і може вплинути на дотримання схеми лікування. Як фармацевт, ви можете повідомити пацієнту, що таке можливо, і що симптоми згодом зникнуть. Важливо порадити пацієнту не припиняти прийом ліків і обговорити свої проблеми з лікарем, що веде його лікування.