Депресія вражає приблизно кожну четверту жінку та кожного восьмого чоловіка протягом життя та створює підвищений ризик заподіяння собі шкоди та самогубства. Близько 80-90% людей, які скоїли самогубство, страждали від діагностованого психічного захворювання. Людина може відчувати себе пригніченою або засмученою тривалий час, але фактична суїцидальна криза – це переважно дуже короткочасний стан душі. Крім депресії є й інші фактори, що наражають людину на  ризик самогубства, наприклад, зловживання психоактивними речовинами та психотичні симптоми. Ці фактори віддзеркалюють соціальні та біологічні першопричини, але в людини схильної до таких слабкостей, підвищується ризик суїциду тільки внаслідок провокуючої ситуації або раптової кризи, наприклад, втрати роботи, боргової кризи, розриву стосунків, травми або тяжкої втрати.

Співробітники поліції регулярно контактують з депресивними та суїцидальними особами, особливо в період трьох місяців, що передують самогубству. Є багато сценаріїв того, як працівник поліції може зіткнутись з суїцидальною поведінкою під час роботи: під час асистування в госпіталізації до психіатричного відділення, в зіткненні з суїцидальною поведінкою осіб, що перебувають під вартою, в ситуаціях гострого ризику суїциду та в рідкісних випадках самогубств скоєних працівниками поліції.

Працівники правоохоронних органів часто першими мають реагувати на психічно хвору людину в кризовому стані, і часто мають приймати рішення про відповідне направлення на лікування. Саме працівниками правоохоронних органів надається приблизно третина всіх направлень на екстрену психічну допомогу. І хоча ці направлення створюють можливості для втручання, дуже незначна кількість поліцейських проходить відповідну підготовку, що навчає діяти в подібних ситуаціях.