3.3.1 Маленькі діти та горе

Діти можуть переживати втрату зовсім інакше, ніж дорослі. Навіть якщо дитина розуміє її, вона може не розпочинати розмову про це і тримати усе в собі. Загальні реакції дітей молодшого віку:

- Непереборний смуток та втрата інтересу до активності

- Заперечення. Спочатку діти можуть не повірити, що близької людини більше нема, і поводитися так, ніби цього ніколи не було. Така поведінка поступово зникне.

- Мінливі емоції. Одного разу вони можуть здаватися веселими, а в інший — плакати через втрату. У них можуть бути інші способи впоратися з тягарем довгої печалі — наприклад, надмірно прив'язуватимуться до вас і демонструватимуть поведінку, що потребує уваги. Їм може бути важко розлучитися з вами, навіть якщо вони повинні займатися повсякденними справами, наприклад, ходити до школи чи гратися.

- Регресивна поведінка. Вони можуть, наприклад, частіше впадати в істерики, поводитися і говорити більш незрілим чином. Невпевненість і страх – почуття, які часто ховаються за таким регресом.

– Провина. Іноді діти можуть вважати, що їхні дії чи бездіяльність були причиною втрати.

- Проблеми зі сном, бажання спати з вами, а іноді й нічні кошмари

- Зміни апетиту - фізичні скарги, такі як біль у животі, головний біль