«Самоушкодження» відноситься до поведінки (як-то нанесення собі травм або передозування ліків чи наркотиків), яка здійснюється з метою навмисного заподіяння шкоди власному тілу. Люди завдають собі шкоди з різних причин - іноді у відповідь на важкі або хворобливі почуття чи думки, іноді тому, що хочуть, щоб їхнє життя якимось чином змінилося. Причини самоушкодження та ступінь тяжкості самоушкоджень варіюються, але важливо вважати всі види самоушкодження «серйозними», оскільки вони можуть мати серйозні наслідки для благополуччя та майбутнього людини. Самоуошкодження також зазвичай є ознакою того, що людині важко впоратися зі стресом і життєвими труднощами.

Самоушкодження не дуже допомагає впоратись із труднощами з кількох причин. Це може завдати серйозної шкоди організму і збільшує ризик подальшого самоушкодження та суїциду.

Багато молодих людей, які завдають собі шкоди, ні з ким цим не діляться. Вони можуть відчувати себе зовсім самотніми, але правда в тому, що допомогу завжди можна отримати. Якщо ти довіряєш комусь із батьків, вчителю, консультанту чи іншому дорослому, розмова з ними про заподіяння собі шкоди може тобі допомогти. Така розмова може допомогти зрозуміти причини, через які ти заподіюєш собі шкоду. Це також може допомогти вирішити твої проблеми. Наприклад, деякі молоді люди, які завдають собі шкоди, зазнають булінгу, труднощів вдома, академічного тиску чи інших проблем, з якими можна впоратись за підтримки інших. Допомога доступна. Сімейний лікар може допомогти тобі безпосередньо або направити до консультанта, психолога чи психіатра, з яким ви зможете обговорити твоє самоушкодження та пов’язані з цим проблеми. Поділитися своїм досвідом самоушкодження з професіоналом або людиною, якій ти довіряєш, є важливим кроком до зниження ризику подальшого заподіяння собі шкоди.

Якщо хтось із ваших близьких завдає собі шкоди, важливо відверто поговорити з цією людиною, навіть якщо вам може бути важко зрозуміти, чому вона навмисно шкодить собі. Якщо вони розповіли вам про те, що завдали собі шкоди, можливо, вони відкриті для пошуку допомоги. Важливо не обіцяти, що ви збережете їх дії в таємниці. Така таємниця — великий тягар для вас. Від вас не очікується, що ви впораєтеся з цим самостійно, і цілком нормально попросити допомоги. Ось деякі кроки, які ви можете зробити, щоб допомогти другові:

• Ви можете запитати свого друга, чи було б їй/йому комфортно обговорити це з кимось із батьків, вчителем, сімейним лікарем або консультантом
• Може допомогти запропонувати супроводжувати свого друга, коли він/вона розмовлятимуть з людиною, якій довіряють
• Якщо ви відчуваєте, що особа, яка завдає собі шкоди, знаходиться в безпосередній небезпеці, можливо, вам доведеться поділитися цим із дорослим, якому ви довіряєте, навіть якщо ця молода людина відмовляється прийняти допомогу.