Незважаючи на поширеність, існують різні типи депресії, які можуть мати різні форми течії. Ознаки і симптоми відрізняються за кількістю, часом, тяжкістю та стійкістю, але загалом вони дуже схожі. Оскільки різні підтипи депресії вимагають різного лікування, ваш лікар захочеповинен визначити на який саме підтип депресії ви страждаєте саме ви. Існують також відмінності у тому, як люди відчувають депресію і у вираженні симптомів відповідно до віку, гендеру та культурних особливостей. 

Депресія – це розлад настрою чи афективний розлад, який у більшості пацієнтів відбуваєтьсяпротікає фазами. Це означає, що періоди нормального настрою чергуються з депресивними епізодами. Іноді, крім депресивних епізодів, виникають маніакальні епізоди, що характеризуються ейфорією (дуже підвищеним настроєм), гіперактивністю, дратівливістю і збудженням. У цьому випадку діагностується не уніполярна депресія, а біполярна депресія (депресивний епізод у контексті біполярного афективного розладу).  

Найпоширенішою та найтиповішою формою депресії є депресивний епізод. Епізод може розвиватися стрімко, за кілька днів, або повільно, протягом кількох тижнів і зазвичай триває декілька тижнів чи місяців. Для того, щоб говорити про депресивний епізод, певна кількість симптомів депресії має бути наявна протягом щонайменше двох тижнів. Більшість людей, які переживають депресивний епізод, і надалі матимуть депресивні епізоди у своєму житті (рецидивуючий депресивний розлад). Цей ризик рецидиву можна зменшити за допомогою відповідного лікування.

Коли депресивний епізод повторюється, ми можемо говорити про рецидивуючий депресивний розлад.

Дистимія характеризується меншою вираженістю депресивної симптоматики порівняно з депресивними епізодами або рецидивуючим депресивним розладом. Зазвичай, розлад починається в підлітковому віці і зберігається з симптоматикою, що триває щонайменше два роки, іноді десятиліття. Люди, які страждають цим типом депресії, іноді страждають від депресивних епізодів. У цьому випадку при дистимії та депресивних епізодах діагностується подвійна депресія.

Біполярні афективні розлади (маніакально-депресивний розлад) – це важкі розлади. Вони менш поширені ніж уніполярні розлади.

Розрізняють дві підтипи: біполярний афективний розлад БАР I та біполярний афективний розлад БАР II.

БАР I  пацієнти страждають як депресивними, так і маніакальними епізодами. Маніакальні епізоди можуть виникнути раптово після кількох депресивних епізодів, і початковий діагноз уніполярної депресії необхідно змінити на біполярний афективний розлад. Ця зміна стану настрою може відбуватися дуже стрімко (перемкнутися за ніч) після депресивного епізоду або після місяців чи років здорового емоційного стану. Маніакальні фази характеризуються надмірно підвищеним настроєм, пов'язаним з гіперактивністю, неспокоєм, дратівливістю, балакучістю і зниженою потребою у сні.

Манія впливає на мислення, судження та соціальну поведінку, викликаючи серйозні проблеми та труднощі. Перебуваючи у маніакальній фазі, людина схильна до невибіркових чи небезпечних сексуальних практик або до прийняття нелогічних ділових чи фінансових рішень.  

Найкращий спосіб описати це чергування — «емоційна буря» — тобто «перехід від перебування на вершині світу до глибини відчаю».

БАР II: Якщо маніакальні симптоми менш виражені і не призводять до серйозних психосоціальних проблем, діагностується не маніакальний, а гіпоманіакальний епізод. Якщо пацієнт страждає як депресивними, так і гіпоманіакальними епізодами, діагностується біполярний розлад II. Іноді гіпоманіакальний епізод виникає відразу після закінчення депресивного епізоду.

Особливою формою депресивного епізоду є психотична депресія або депресивний психоз. Психотична депресія характеризується помилковими уявленнями та переконаннями (марення), а іноді також галюцинаціями. Оманливі відчуття зазвичай зосереджуються навколо сильно перебільшеного почуття провини (наприклад, «Я лише тягар для своєї сім’ї» або «Я зробив жахливу помилку»), навколо страху повного фінансового розорення (ілюзія бідності) або навколо перебільшеного страху невиліковної тяжкої хвороби (іпохондрична ілюзія). Ілюзії зазвичай мають місце, навіть якщо є докази протилежного (наприклад, достатньо грошей). Пацієнти з психотичною депресією майже завжди потребують психіатричного стаціонарного лікування через тяжкість цього розладу та дуже високий ризик суїциду. Психотична депресія може виникати як при уніполярній, так і при біполярній депресії.

Пацієнти з цим типом депресії мають такі ж депресивні симптоми, що і пацієнти з типовою депресією, за двома винятками: тоді як при типовій депресії пацієнти мають відсутність апетиту (часто з втратою ваги) і труднощі із засипанням, пацієнти з атиповою депресією демонструють переїдання та надмірний сон. Цей тип депресії може виникати при уніполярній і біполярній депресії.